дай ноту високу
здійметься симфонія звуків
снується буття
не важливо
де я і
хто ти
до неба тяжіє душа
рвуться простору руки
занедбані мрії зринають в незнані світи
наснися акордом
весна зацвіте, забуяє
налякана крапля впаде гопом в сонний карниз
запале за обрій кохання
колись було раєм
дай ноту високу
даруй
мій останній каприз