ДУМИ НІЧНІ
Як хвиля за хвилю з пустого в порожнє
розгойдують думи із ночі у ніч.
Вчорашнє нещастя уже неспроможне,
забудь нездійснене, скинь ношу із пліч.
Воно відійшло. Пустоцвіт із черешні
осипався долі без шансу на плід.
Відчуй літа хміль, опритомній нарешті,
втечи від бажань, що їх хтось там наплів.
Збрехало люстерко?
Розбий без вагання.
Реальність скасує зоставлене в борг.
Минуле й прийдешнє, а поміж – кохання.
І – часу довірся, він – лікар і Бог!
22.07.2020