Чого потребує світ? Миру чи війни?
У суспільстві між людей перемішані вони.
Хтось жадає помсти й крові,
Хтось кричить що він за мир.
Хтось мрійливо гляне в зорі,
Й заклика на новий пир.
Хтось далекий від війни,
А комусь - лиш перемога.
Поряд йдуть у світ вони
Хоч і різна в них дорога.
Хто правий? хто помилився?
Що ціннішим в світі є?
Хто дійде? Хто оступився?
Хто себе в житті знайде?
Що у світі важливіше?
Чорнозем? Литий бетон?
Мова? Вибирай сміліше!
Чи життя? Чи вічний сон?
Що у світі є важливим?
Тут за що життя віддати?
Кожен мислить скільки сили
Та влаштовує дебати...
Годі браття! В землю встигнем!
Хто тут буде будувати
Для поколіннь все, як ми згинем
І не зможемо подбати?
За чиї ми землі мремо?
За чий бізнес ми вбиваєм?
Чи проростяться крізь терен
Квіти що ми всі саджаєм?
Хто догледить цю країну
Що ми кров'ю захищаєм?
Хто при владі буде править?
Чи усе про них ми знаєм?
Годі, браття, помирати,
Землю поливати кров'ю.
Бережіть себе і діток,
Світ наповнюйте любов'ю.
Лютий ворог нас вбиває,
Люта битва у столітті.
Всі на рай за кров чекають.
Та отямтесь, зніміть сіті.
Я не знаю хто всім рай
Дасть за кров дітей пролиту.
Хто героєм буде там
Й святість з почестю носити.
Ви отямтесь. Прийдіть в себе.
Ми є люди. Не тварини.
Лиш маленька куля - небо
Є над нами в владнім світі.
Всесвіт наш росте щоденно,
Поглинає і вбирає.
Ми - маленька лиш планета,
Що із зіркою згасає.
За що, браття, продаєте
Щастя, мир та спокій люду?
З чим до раю ви все ідете
Кличете для зла все суду?
Кров дітей омила землю.
Кров невинних плаче з нею.
Крик та стогін линуть в стелю
І вбивають з бога йменням...
