На темному боці суцільних ілюзій,
Де все доленосне стомилось від змін,
Верткі й галасливі гойдалися Музи
На гойдалках срібних, текли навздогін.
Струмками невтомних і звабних фантазій,
Із щирим бажанням спіймати мій сон.
Спіймали, стрибали, від різних оказій,
Аж зашпори в серці, знайшовся резон
Минулих років і невірних пробачень,
Постійного прагнення мчати вперед.
Зникали фантоми відвертих побачень,
Примарна любов, мов завій перемет.
Згорталась надія клубком у постскриптум
І грілась в душі, мов створіння якесь.
На темному боці давно збої ритму,
Заледве в нім чути відлуння п’янке.
19:43, 27.01.2020 рік.
Зображення: https://hi-news.ru
