ЛЮБИМА ПОДРУГО...
Любима подруго, на хвильку відірвись,
засумувала я за щирістю розмови.
Мені би звірити усі свої думки,
натерли побуту рутинного окови.
Давай про наше, про жіноче залюбки.
Так хочеться банально потриндіти.
Від нас до лісу справи не втечуть.
На Марс не встигнуть виселитись діти.
Маестро Щастя на чолі стола.
П’єм віскі й не відчутно, що доволі.
Притишені слова чи реготу клаксон.
Ніхто ні перед ким не грає ролі.
У шлейфі аромату від свічок
розчиняться всі фарби забаганок.
Спросоння щастя мило підморгне
і розмалює щедро новий ранок.
