Є у нас у кожного стежина,
Де бур'ян непрохано росте.
Ще й буває і така година,
Біль здається більше не мине.
І затьмарять сонце темні хмари,
Дощ і холод заглядають в дім.
Ще й не чути музику гітари,
Хочеться сказати всім — ЖИВІМ.
Світло пробивається крізь хмари,
І надія тихо оживе.
І земля вдягається у барви,
Бо в душі завжди цвіте весна.
Після зливи знову світло, ясно,
І виходить сонце із-за хмар.
Ніби рана, що була невчасно,
З гідністю приймається цей дар.
26.07.2024 (с) Галина Гук
Дуже гарно і майстерно! 
