Два брати-близнюки Іван і Петро виграли путівку в Андорру. Але їх там чекало лихо, бо влучила в них блискавка, та так, що Іван від удару блискавки залетів у Францію, а Петра віднесло в Іспанію і брати, на щастя залишились живими, але втратили пам*ять і забули мову.
Івана у Франції приютили фермери і почали його вчити французької мови. І Петра в Іспанії приютили селяни і почали його навчати іспанської мови. Через пів року брати вже знали французьку , а другий іспанську мови , а влади країн взнали про них і організували їм зустріч. Брати зустрілись і хоч пам*ять до них не повернулася і говорили вони на різних мовах, та через перекладача кожен з братів говорив одне і теж – Я тебе не пам*ятаю, але ти такий самий як я і у мене прокинулась до тебе братерська любов.
І брати обійняли один одного. Почали брати радо жити удвох в Андоррі, а влада країни вияснила, що у братів є дружини в Україні, також близнючки і зовуть їх Оксана і Наталя. Привезли дружин до братів в Андорру і кожен по французьки і іспанськи говорив,що пам*ять не повернулась, але дівчата такі гарні,що вони наче знову у них закохалися.
Коли у братів запитали, яку долю вони для себе бачать, то ті сказали, що хочуть повернутись на Батьківщину, до своїх рідних, разом з дружинами і надіються , що пам*ять до них повернеться і на Батьківщині будуть вчити рідну мову.