Коли звучить всевишнього дієслово...
І грім зненацька чутливо вибухне,
Він смертно зріє, щоб і згоріти знову
Та перетворитись і розквітнути...
Утворюється світло, ясніє зі тьми,
І блискавкою на твердь падаючи.
Можливо, як пронизливий холод зими
Проникає в тіло люд жахаючи.
Пихатий! Тобі прийдеться зробити звіт!
Ти взяв на себе вже дуже багато,
Що і невинні люди зникають навік...
Війна, смерть блукає. Комусь не встати?
Себе царем вважаєш, оглядаючи світ.
...Миттєвою гординею ти хворий,
Що вільно тільки слухаєш лиш голос свій,
А голоси людей не чути "волєн"!
Звіт про свої діяння зробить кожний. 
