НА СКЕЛЯХ В ТОВТРАХ
На скелях в То́втрах, де Подільський рай,
Небес блакить терно́вих ягід смакував
З чагарника́ життя. Й шипа́м його лишав
Росу багря́ну Роду, що зростив цей Край
І час не стер. Він – вічність долі, як Дністе́р,
Що зо́рі величчю трима́ та обіймає гори.
Там в чарах цнот краса здійма́ в простори
Дух предків й спів волхвів. Він не помер –
Слов’ян прадавніх спадок сивий, їх країни,
Де є гаї богів і світ їм милий. Де мед-зілля
І рута квітнуть у тиші́. На тій землі. Поділля –
Краса і цвіт душі, перлина оберегу України.
Павло Гай-Нижник24 серпня 2024 р.
