життя в час рухається всенікчемно
забувши вижати жагу пера
все висмоктане кров'ю задарма й даремно
в споконвіків таврованого батога
життя кульгає в сутінках де біло-чорне
полотно зіставлене в Ich-Dir-вуаль
де грім душевний втілюється у потворне
і шум дощу нагадує стрімку печаль
бридке вино лякає з вигляду охочих
у смаку ніжності встрява тавро-жага
в гарячому глінтвейні осад ніжно прошепоче
й спливе рікою до самого дна човна
життя даремно рухається неохоче
у виснажений потік випливає кров-donal'
в глінтвейні ергонічнім зволікає час уночі
у подарованого сонцем злитого вина в вуаль
17.09.2019
