Буває час, щоб думать про буденне
І господиню Марту поважать.
У цьому зізнаватись неприємно,
Проте цього не вдасться приховать,
Як скажуть: ти умієш надто мало.
Нічого, крім лиш слухання та слів.
Знай побут, що ти зверхньо відкидала!
Не будь-хто нахил цей тобі б простив.
І розумієш: слушне це веління,
Хоча його рекли без доброти,
Та створена ти бути, як Марія,
І зрадити себе не хочеш ти.
Не слід ганьбити тих, хто інше каже.
Про будні варто думати… не завжди.
12.10.2024
Цей сонет я задумала раніше, ніж стала перекладати «Уривки з Марти» Марини Іванівни. Хотіла взяти за основу першю строку знаменитого вірша Ліни Костенко ‘Не треба думати мізерно» і зробити «Буває треба думати мізерно». Потім вирішила, що краще буде так, як я зробила.
Ілюстрація: Ян Вермеєр Дельфтський або йому приписується. Христос у Марти і Марії.До 1654-1655 рр.