Болить душа по Україні,
Я за кордоном, а там рідні.
І важко їм, і боляче мені.
А що поробиш, випала нам доля,
На теє все є Божа воля.
І так, збігають наші дні.
А там, лишилась рідна мати,
Не спить ночами, біля хати
Чекає сина, все одна.
А син не йде, він на чужині.
Живе тепер в другій країні.
Так розлучила нас судьба.
А їй здається, на дорозі,
Ні, біля хати, на порозі,
Синок з внучатами стоїть...
А по ночам, вже колить в серці,
Син обіцяв, приїде в серпні.
Коли настане тая мить?
І тиха ніч, нема нікого,
Не чути голосів навколо,
Лишень вона не спить одна.
Сльоза біжить. І край хустини
Зовсім промок. Нема дитини,
Одна лишилася, одна.