(як же нудно на філософії, коли лекція читається, як присягання на вірність Батьківщині...)
________________________________________________
не останню роль в цьому відіграла польська преса.
красива листоноша, яка підпільно продавала зброю,
жила в зеленому провулку.
вставала щодня о пів на п'яту ранку.
снідала кавою з сиром.
готувала яєшню своєму маленькому братику.
брала пошарпану шкіряну сумку,сідала на велосипед і різала колесами повітря.
свіжі газети, які отримувала в видавництві на вулиці пшепшинського,
пахли дитячим теплом і капустою з діжки.
музика, яку слухала дорогою, мала щось спільне з косичками
маленьких школярок і шкірою боба марлі,
свободою в капілярах че і битим склом.
молоко, розлите чиїмись синами, піднімалось до неба
разом з росою.
надпитою чи недопитою, здебільшого, надбитою.
листоноша любила чорні значки ранкової преси,
пропахлі міцними напоями, якимим грілись сторожі видавництва,
і надіялись колись піти до магазину і побачити на прилавку
щастя.
купити за пів ціни, бо воно ж їм ПОТРІБНЕ.
і їй.
поштарці, яка розносить польську пресу і має братика
в якої щастя - ніч і дві хвилини: поки він спить,
і коли несміливо подає свіжу газету вибОрчу молодому пану
в блакитній сорочці, пані якого ще спить
на другому поверсі розкішного дому з мансардою.
він посміхається.
вона ніяковіє.
розносить решту преси
їде за місто, де має взяти нові примірники градуювання життя -
гвинтівки і жіночі револьвери,
якими польські жінки вбиватимуть своїх багатих чоловіків.
по дорозі заїжджає до склепу,
дивиться на прилавок,
і йде до дверей.
немає.
нині її збила вантажівка.
вперше маленький братик смажитиме собі яєшню сам.
польської преси торкатимуться чужі шершаві пальці.
вперше пані з другого поверха дому з мансардою
скаже своєму панові:
" якби в магазинах було щастя,
я б віддавала його за пів ціни..."
жорстока відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
я любитель поговорити))))))))
17.03.2009 - 19:43
жорстока відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ніби ніде)
04.03.2009 - 21:53
жорстока відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
11.02.2009 - 00:45
жорстока відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
тобі мене мало???
06.02.2009 - 17:35
жорстока відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
якшо мільйони, то це не шедеври...
05.02.2009 - 14:28
жорстока відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
хоспаті, дєтка, ну ти й завернув)))
де бродиш? ходь в асю, я шкучиу)
04.02.2009 - 23:51
жорстока відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ну, як на підпільний базарчик... інтєрєс прєвише всєго як усігда...
04.02.2009 - 23:23
жорстока відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ми йшли по щастя - думаю, знайдем!
04.02.2009 - 23:03
жорстока відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ану мені тицьни пальцем!
(шо чєсна? )
то нудьга зганялась, бо на лекції й так ніц не чула, ше й сиділа майже спиною до викладачки...ше й на верху лекційної...ше й на газеті...
04.02.2009 - 22:46
жорстока відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
(бббгггг
отакі в нас пари)
04.02.2009 - 22:44
жорстока відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
04.02.2009 - 22:39
жорстока відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
варто, щоб його завезли на прилавки спочатку, а тоді можна й торгуватись
)
(бббгггг 
