Не хочу ́вірші я писати,
нема про що у них сказати,
пусті слова, самотніх днів,
невже цього в житті хотів..
А так завжди чомусь виходить,
комусь везе, і хтось проходить,
в життя подібне золотого,
хоч доторкнутись б до такого.
Та ні, не вийде доторкнутись,
а лиш самотньо посміхнутись...
І більше нічого тільки це,
поета думка і слівце.