Змінився курс і ти на роздоріжжі
Стоїш з розірваним мішком...
На серці біль, і рани свіжі
І німець манить пальцем - "ком".
Та побачивши твої голодні очі,
Повернувся зразу жирною спиною.
І слухати тебе уже не хоче,.. -
Живи і дальше з вічною журбою.
А тут, що не регіон то жадні друзі,
Малюють нам захмарний рай...
Вони ж в пошані і в заслузі, -
Їм ордени, медалі й "булку" дай.
А ти, як був рабом, рабом - остався,..
Лише обпльований красивими словами.
І в спадок хрест тяжкий тобі дістався
Й тернистий шлях під босими ногами.
І де кінець цій каторжній дорозі?
Вороги кругом - "свої" й "чужі"...
Тягнути лямку люд уже не в змозі,
Бо "слуги" наші слизькі, як вужі...
2000 р.
