. "Весна! Дивись на світ,
Яка краса навколо...
І скільки днів, і скільки літ -
Життя замкнулося у коло."
В Е С Н Я Н И Й Д Е Н Ь
Життя ніби нитка,
Вервечкою в'ється в шурхоті днів.
І душа, ніби скрипка, -
Для неї мелодію знайти я хотів...
... Я по вулиці йду. Усміхаюсь собі.
І дивлюсь на людей з-за чужого плеча.
Я ноти шукаю в бурхливій юрбі ...
... Он мелькнуло дівча, -
Юне, веселе, привітне,
Ніби книжка душа
І усмішка вишнями квітне.
А вітер гортає
Пасма волосся.
Іде і не знає,
(Мені так здалося).
Не знає, що хтось читає
Мелодію щастя
З її лиця...
... Мелодія ця
Невловимо чудна,
Із рук вислизає щоразу...
Це напевне весна
Такі творить пісні,
По своєму чудному заказу...
... Біжи юна квітко,
Будь весела завжди,
Будь красива зимою і влітку.
Залишай у серцях незвичайні сліди
І не спіши в позолочену клітку...
... (Тяжко в юрбі
Зрілу думку знайти,
Бо думки, як в журбі
Замітають сліди...)
Р. S.
Це вже завтра піду я шукати пісні,
Зранку, промивши свідомість від сну,
Побіжу у сади, де шпаки голосні
Кожний день прославляють весну.
