північний полюс міста вічна мерзота
кудлате псиво душа облизана вовком
дихає мною неначе промисловим азотом
з більшості будинків тут можна скласти скоромовку
нас із тобою їм давно не вистачає
про нас плаче тільки пожовклий камінь
коли небеса захлинувшись вчорашнім чаєм
розбухають передгрозовими чиряками
коли зв"язка нот розривається в моєму горлі
й неголений дощ застигаючи на низькому старті
залишає тільки прозорий відбиток долі
як відбиток твого пальця на моїй карті