Пустіть мене туди, Де був би я щасливим, Там світ моєї мрії, І все моє життя. О люди! добрі, милі Пустіть мене од себе, - від марева людського З набридлого буття. А ні, то хоч би вбийте, А би не чути стони, Незнати вашу правду І вашого кінця.
ID: 164115 Рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики дата надходження: 03.01.2010 19:10:24 © дата внесення змiн: 03.01.2010 19:10:24 автор: Еней
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie