День за днем сумує моє серце
Ласки воно просить і тепла,
Мов відкрити хоче свої дверці,
А кому ввійти у них нема.
Воно все жде коли той час настане,
Щоб у житті не було вороття.
Коли прийде загублене кохання
Й поверне втрачене колись життя.
Надіється воно на вічне те кохання
В якому не було б ні сліз ні бід.
І тільки це одне його бажання,
Дасть силу на велику кількість літ!!!