Солодка задума відлунням відлуниться в серці,
й солодке бажання охопить все моє єство.
В солодкій тривозі задумаюсь про подих смерті…
солодка знемога пройняла б саме божество…
Гіркий мед кохання туманом наповнить всю душу.
Й гіркий розлуки полин на очах обернеться в сльозу.
В гірких роздумах темних ночей не помічу я суші,
Де в гіркій самоті ти кохатимеш дивну грозу.
Не на мить, а на вічність тебе закохаю у себе,
і солодким стражданням хворітимем ми до кінця.
Тут не пекло, тут – рай, хоча ми поки що не на небі.
Ти ж пройшов. – Я ж – ще ні – перший курс молодого бійця.
Гіркий досвід життя не зруйнує довіри до тебе,
і в казковому мареві хвилюватимеш ти мою кров.
Я не знаю, що саме судилося двом нашим лебедям?
Та повір – я вже знаю, що на світі суттєве. – Любов.
29. 01. 2006 р.
