- іноді говорю з тобою подумки. це - безумство.
- говорити з собою безумство?
- говорити з собою ні. а якщо з тобою?
- про що йдеться???
- одні реми. нічого відомого. нічого, що б можна було передати словами. це відчуття. ні. я ж не люблю тебе. але нав"язливою думкою спливають слова, позбавлені форми, тобто, не слова, а поняття, які за ними ховаються...але, коли ти говориш зі мною, я бачу і відчуваю їх, наче це духи, які постійно поруч.
- вони білі і невагомі?
- так, білі, але важать надто багато. тому часто болить голова.
- ти любиш головою?
- не люблю. головою.
- а чим?
- не люблю просто.
- якщо просто не любиш, нащо ж важкі слова???
- це не слова, без оболонки, це по-за рамками, по-за розумінням, по-за свідомістю, по-за висловленим коли-небудь...
- я ніколи не висловлююсь без оформленності...
- без оформленності, формальності, без перформансу?
- без.
- безліч людей так роблять, але ніколи не зможуть висловити те, що потрібно, адже доки поняття через призму сприйняття перейдуть в слова, вони втратять значення. їх етимологію вже не відслідкуєш ніколи. тому, часто ми говоримо щось, що не є вже актуальним. не помічаючи, що для формулювання тої чи іншої думки затрачені зайві години, дні, місяці, роки...
- вічність...
- так, вічність ніколи не передати одним словом. це умовне позначення. насправді по-за ним багато і багато невідомого, прихованого, неосяжного...
- а якщо ж просто не любиш, навіщо осягати? тоді просто скажи слово "вічність" і лягай спати.
- бачиш, коннотацій уникнути неможливо, як і любові...
- і ти говориш слово любов після того, як пройшла вічність?! :)
- ?!
- слово "вічність" промайнуло 4 репліки в зворотньому напрямку...
ID:
173034
Рубрика: Проза
дата надходження: 20.02.2010 23:48:28
© дата внесення змiн: 20.02.2010 23:48:28
автор: Ірина Храмченко
Вкажіть причину вашої скарги
|
