Красуня осінь все навкруг позолотила,
Срібляну стрічку, в коси заплела,
Ти дочекатися мене не захотіла...
Розлуки мить, чому до нас прийшла.
Дивись лелеки, вже збираються у вирій,
Запрошують нас поспішать-скоріш...
Бо вже на нашу землю опустився іній,
Чому ж без мене - на краю стоїш?
Вітри-завії, буйним холодом повіють,
Вдягнуть в паморозь - наш весняний світ...
Може хтось скаже: "Та вони і не старіють",
Я ж - розсміюся тільки - їм в отвіт.
Давай повернемо мрійний весняний ранок,
Прокинешся в моїх обіймах знов...
Неповторимий шалу нашого світанок,
Воскресне - наша трепетна любов.