Був сонячний літній день
І я тебе вперше зустріла,
На повну яскравий світ
З тобою одним розділила.
Ті очі, як неба мить,
Я згадаю час від часу,
Від опіків поглядів тих
Зцілилася я не одразу.
В шаленому сяйві тому
Тебе більш за сонце хотіла
І раптом забула чомусь,
Що літо колись не любила.
І то ні біда, що розстались,
Минула, як літо, любов,
Дорожче за сліплячи фарби
Листопад в мене за вікном.
Нехай не розтоплює серця,
не крутить чуття від того,
Вірніше за дощ осінній
Не знаю я більш нічого.
Та буде ще сонячний день
І я тебе вперше зустріну,
Та буде та мить навесні,
Як вікна за снігом відкрию.