Засміюся так, що всі почують,
Засміюся всім наперекір,
Подивлюся – в очі занурюся
Так, щоб ти і встояти не зміг.
Обів’ю руками в міцне коло,
Обів’ю з любов’ю назавжди,
Я твоя русалонька дністрова,
А ти мій у синій глибині.
Розплету я хвилями волосся
Та відкину його з голих пліч,
І, підступна, стану на коліна,
Як на Бога, тобі молячись.
Ти забудеш і блакитне небо
І усе, що було там під ним,
У полон здасися добровільно,
Розчинившись в моїй глибині.