Шепіт листя за вікном,
Вітер віє поміж сном,
Все стихає.
Промінь ліг твоїм ім'ям,
Нагадавши мені, як
Тебе кохала
У тій кімнаті.
І лиш фото на вікні,
Серцю розповість, тоді
Як прощались.
Захочу почути знов
Твої кроки за стіной -
Та їх немає
У тій кімнаті.
Світло, голос, рух вночі
Зникли, ніби не були.
Колись я звикну.
Біг хвилин, годин, ночей,
Зміну снігу на квітень
Вже не поверну
У ту кімнату.
І живу серед чужих,
Не коханих, не близьких
Я далеко.
І й назад квиток в руці,
Та голос шепче у вісні:
Її не було
Тієй кімнати.