Мовчати бо зайві слова,
нема кому душу відкрити.
Ти бути як всі не змогла,
за все в житті треба платити.
Мовчати коли не живеш,
і серце від болю не б’ється.
Хоч тяжко але далі йдеш,
і щось неодмінно стається.
Мовчати і грати лиш роль,
вдягнувши маску і жити.
Навіщо потрібна любов,
яка тебе може згубити.
Навіщо друзів шукати,
які тебе зрадять завжди.
Як важко образи прощати,
зостануться в серці сліди.
Мовчати й тримати в собі,
все те що так хочеш сказати.
Так важко боротись одній,
тобі треба сильною стати.
Такою як вічна стіна,
яку неможливо зломити.
Хоч доля нещадна й важка,
життя треба гідно прожити.
́
Бути як всі - не варто, адже кожен з нас особистість! Якщо немає кому відкрити душу, відкрийте її на папері, - у вас це прекрасно виходить! Чудова поезія
Sunyachok відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Бути як всі! Я мала на увазі те, що я ніколе не зможу бути як всі, бо я дуже сильно погано бачу. Я до Вісімнадцяти років взагалі була сліпа а після числених операцій трошки бачу, хоть і зовсім мало.Тому й пишу це моє спасіння! А вам велике дякую за розуміння
вдягнувши маску і жити....
Навіщо друзів шукати,
які тебе зрадять завжди...
Як важко образи прощати...
Так важко боротись одній,
тобі треба сильною стати....
Сильно!))
Sunyachok відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00