Вмиваюсь потом у коротких снах,
Шукаю в травах краплю прохолоди,
Розмазую по висохших устах,
Прошу прощення в Бога і Природи.
Прошу прощення в місяця і зір,
В розкаленого гнівом Божим неба,
Як в западні, що віє смертю, звір,
Я рев і стогін вириваю з себе.
Та не за себе вию у пітьмі,
Не страх кончини близької віщую -
То порятунку клич для поколінь,
Що по-людськи чомусь уже не чують.
Допоки є ще та краплинка рос,
Допоки океаном все не змило
Виходьте, люди, на майдани площ
Просити прощі в Бога і Ярила.
Нехай той гнів запише нам в борги,
Нехай, як перше, усміхнеться щиро,
Поверне ріки в їхні береги,
З Природою наповнить чашу миром.
Ми ж воздамо молитвою до хмар,
Проженем тих, хто сіє гнів і злобу.
Прости нас, Боже, не карай нас, цар!
Будь справедливим для усіх народів!
Борода відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Згідний, але в нас так тісно переплелися ці дві віри в обрядах, звичаях, піснях - видно не протирічать одна одній, то чи варто бути такими катагоричними, адже хрестові походи не добавили популярності католицькій вірі. Саме основне - за ними обидвома стоїть Творець, вченню якого ми і повинні слідувати, а не не ділити віру, як суспільство на партії і клани, дякую
