Так пахне ніч в байдужості всіх слів,
Я просто знала - ти колись вернешся...
Тепер вже й серпень нам до ніг зомлів
Й шаленим щастям боляче сміється...
Так пахне зрада. Мучить твої сни,
А сам, як потяг - з іншого вокзалу,
Вертався, йшов, і знов хотів прийти...
Ти тільки думав - я давно вже знала...
ми часто помічаємо чужі помилки... знаючи що з часом і ті хто їх роблять зрозуміють це... навіть буває намагаємось їм допомогти виправити їх... але зазвичай отримуємо за це зайві проблеми.... сумно
Христя Волощак відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Написано гарно і чуттєво. Вірш з легкістю навіює в уяві всі подані в ньому образи, написаний щиро, без лукавства, передає внутрішні переживання автора. Твір відповідає канонам ритміки і мелодики.
Христя Волощак відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00