Навіщо жити в світі несправджених надій.
Шукати лиш для втіхи, ковтати біль і гнів.
І вештатися поряд блукаючих людей.
Не хочу! Досить бігти, я йду до своїх мрій.
Не буду більше заздрить, доводити своє,
Кидатися на того, хто поруч десь бреде,
Чекаючи можливість забрати в тебе те,
За що довго боровся, хоч це вже в нього є.
Минулі сподівання, можливості, бажання
Покину, бо вже марно з собою їх нести.
Залишу я для себе усі свої невдачі.
Вони хоч чогось варті, їх варто зберегти.