«Привіт! Як справи?
Як життя?» - ці перші фрази
Так знайомі,
Але від тебе якось дивно так звучать.
Чи щастя й радість їх переповняють,
Чи навпаки –
пронизуючий біль і жаль.
Не зрозуміти це нікому,
Навіть мені…феномен твій…
Рояль… то біла клавіша,То чорна,
І звуки серця ллються в такт.
Їх перерве сумна мелодія
І на екрані з’явиться… «печаль».
Печаль ця не така як всі,
Щось особливе є в ній, загадкове.
А що? Тут запитаєш ти.
А я скажу чотири слова:
Печаль моя – це ти!