Не мовчи....
Я вип'ю з твоїх очей весь відчай
І співатиму ягнятам про те,
як вовки нашіптують колискову.
Місячними ночами,
знову і знову,
несинхронно доносять свій спів
до незбагненності.
І все залишалося би дико сірим,
Якби не метелики.
Ці малесенькі нічні створіння,
своїми обпеченими крильцями
мовчки кричать про те,
що їх місце під сонцем вистраждане,
тобто цілком заслужене.
І як би це не звучало банально,
колись все впаде на свої місця.
І це станеться до того,
як я вип'ю відчай з твоїх думок.
І залишу твої очі щасливими.
Тільки не мовчи, не треба.
Нажль ці маленькі створіння не вмібть говорити... Вони заставляють нас відчувати... І вони зовсім хороші... Тільки іноді дивні.... Мені сподобалось .... Якась аналогія з ілюзією... Чудові відчуття після прочитаного...
"І все залишалося б дико сірим
Якби не метелики.
Ці малесенькі нічні створіння,
своїми обпеченими крильцями,
мовчки кричать про те,
що їх місце під сонцем вистраждане,
тобто цілком заслужене." цікаве протиріччя - нічні метелики і їх місце під сонцем... це не можливо, адже на те вони і нічні метелики. Їм не потрібне сонце, а тим більше заслуговувати собі місце під ним.
Це навмисне так сказано чи, можливо, ти перемудрувала???
ІлюзіЯ відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ні...це просто щось з категорії абсурду....іноді так граюсь думками...ось і все...