Ти просто забудь.....Забудь мене.
Так треба.
Не будь ти тінью за моїм плечем,
Я жду того,кого мені подарить небо.
А ти? -Ти колиш в серце,як ножем.
Коли підходиш,і радієш мною,
А я не знаю,що відповісти.
Ти думаєш,що хочу буть з тобою,
Та що там..Ні!!!Це лише твої думки.
Ти віриш в те,що я лише соромлюсь.
Насправді ж хочу закричать...
І все,здається, я вже зломлюсь.
Та сили є,їх треба відшукать...
Ох,ні, я була не права.
Звучить ця музика і я боюсь твоїх очей,
Куди тікать?Чому раніше я не знала
Таких простих і нелегких речей!
Твій погляд...Він мене збиває з пантелику
А ти смієшся:впевнений,що я уже твоя,
Повір,що я для тебе зникну,
Бо я на світі не одна.
Ти не шукай мій голос серед інших
Кажу ж - ти втратиш тільки час.
І не вподоблюй ти надій тих вічних,
Бо знай - ніхто НІЧОГО не почує щось про нас.
Тому забудь,бо я для тебе мара,
Яка приносить тільки біль і страх.
Ти,вибач, виходить серце я твоє забрала,
Що потонуло у моїх чомусь очах.
Ти можеш ненавидіти.Та знай,що дуже важко,
тікать від долі і шукати вірний шлях
Ти думаєш любити я не хочу?Все навпаки
Я лиш чекаю якийсь знак...
Пробач,ти віриш,зараз плачу?
Чому? - Не знаю..просто не люблю.
На жаль...Для тебе так багато значу..
А ти для мене?Пробач, та я тобою не живу.