Поїдьмо до Львова у перші дні року.
Поїдьмо до Львова… далебі, нівроку
Там смакуватимуть поцілунки,
Небесні лоскотні дарунки
На твоїх, моїх… на вустах
Іще не зовсім зкам'яніли
Моя душа і твоє тіло.
На келихах завмерли стіни
У відображенні стабільні.
І свічі, свічі миготять
На перлах панночки в чоботях…
І січень, загорнувшись в протяг,
Пошкандибає заливать
Небесний дзбанок мармелядом,
І шоколадом частувать
Він буде всіх у Львові з братом,
Із Новим роком - всіх стрічать…
Забути все. Закрити очі
В коханім місті - тут і зараз!
Сполохана нараз зостанусь
Я монументом тут любові
Бруківці, людям на осонні,
На моріжку зимовім стану…
Вітанням Львову з Терностану…
Нехай мете на мене сніг
І голуби, що з Левом дружать,
Дзьобочуть з-попід ніг моїх
Зерня і крихти. Тайну кружать
Вони на своїх крилах снів…
І на віконцях всіх кав’ярень
Вони виходять з берегів
Людських забутих перемарень
І перевистражданих днів…
Так заскавчало в серці….ВідгомІн
Твоїх шпилів і дзвонів панських, вдітих
На історичній палубі новин,
На посмішці моїй….сльозою вкритій.
