В моїй душі-нестримний біль,
За всі розбиті сподівання
Усе,що є - це море сліз,
А вслід за ними лиш страждання
За тим,що вже не повернути
Ті найдорожчі миті щастя,
Ще б на хвилинку там побути
Та це можливо тільки в казці...
А ще - у світлих,тихих снах,
де все наповнено любов"ю
де не існує болю,втрат,
І сліз,пронизаних журбою...
Що залишається,крім мрії,
яка не згасне попри все?
Вже вкотре сумніви розвіє,
Та в серце радість принесе...
І тільки спогади мої,
Такі яскраві,незабутні,
Тепер зі мною назавжди,
бо прикрашають сірі будні...
Я ними дихаю,живу,
І серце з ними б"ється швидше,
Вони у снах і наяву,
І пам"ять мою не залишуть...́́́́
