Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Михайло Плосковітов: «…абонент в недосяжності…» - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Троянда Пустелі, 04.06.2011 - 12:54
така сама картинка у мене http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212397 Михайло Плосковітов відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
і треба ж як це ми її знайшли ...не дзвонить...я вже й не чекаю
Lukaro, 03.06.2011 - 20:06
Так задушевно... В мене теж таке було і я думав про таке:Уже не твій і наче сам не свій Згоріло все й не гріє попіл мрій... І навіть в чарці виходу нема... Заснути? Але й в сон прийде вона gala.vita, 20.03.2011 - 16:23
Щемливо, тонко, надривно!!! емоції відчуваються, торкає якась тінь жалю...
Михайло Плосковітов відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
не варто жалю...він роз'їдає...
Михайло Плосковітов відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ДЯКУЮ...КРАЩЕ НА ТИ..ЯКЩО ВИ НЕ ПРОТИ..
Ласунка, 03.03.2011 - 14:35
ненавиджу чекати і злюсь , коли чую цю огидну фразу«…абонент в недосяжності…»
Ана Пест, 20.02.2011 - 21:48
Сподобалось. Дуже. Без зайвих слів.http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=234537
Тарас Слобода, 04.02.2011 - 17:02
алкоголь замість чаю й отрути«…абонент в недосяжності…» - чути - знайомо Михайло Плосковітов відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
АЛКОГОЛЬ, НЕ ДОПОМАГАЄ ВСЕОДНО...
Михайло Плосковітов відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я САМ ЗДИВУВАВСЯ...
Михайло Плосковітов відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...я у тебе - звичайний номеру твоїй телефонній книзі... Дякую Вам Аліна Шевчук, 22.01.2011 - 16:32
В забутті телефонної книжкиКоли видаляєш людину з телефонної книжки – вона назавжди залишиться в серці. Коли видаляєш людину з серця – вона назавжди залишиться в телефонній книжці. Шукай мене у своїй телефонній книжці… Той номер, що стерти не зміг. Загубитися там – не найважче, Бо ти мене в серці зберіг. Не розказуй нікому нічого. Розумій це як хочеш,.. як сон. В нас з тобою немає дороги, Але в нас і нема заборон! Але, все ж нам не можна «нас» - У цьому чужа доля винна. У нас не щастя – в нас шматочки щасть – Я – пів-мене, ти – друга половина. А час – не клей й не голка із нитками. Пів-щастя в мене в рамці на поличці. Щоночі «МИ» милуємось зірками. Мене немає в телефонній книжці? 15.10.11 00:32 |
|
|