Отак за роком рік минає,
Отак усе життя біжить.
Воно ніколи не вертає
Та все спішить, спішить, спішить.
- Спинись, хоча би на хвилинку,
- Постій одну - єдину мить.
Кричу йому я беззупинно,
Воно не слухає - летить.
- Зажди...Я хочу повернути,
Свої літа, свої думки.
- Не можна, дівчино, не можна,
Бо вже пережила їх ти.
-Чому? Я хочу все змінити?
Бо тут не правильно, не так!
- Ну все побігло, яне можу, -
Здалля почулося в устах.
Чому усе так складно в долі -
Помилишся єдиний раз.
Та вже не можна повернути
Хоча б на хвильку швидкий час!