Є час, коли душа співає,
І час, коли душа мовчить.
Є час, коли душа ридає,
І час, коли душа спішить.
У долі все переплилося:
Мовчання, радість і печаль.
Любов і ненависть крокують
Пліч-о-пліч у незнанну даль.
Стежки чар-зіллям заростають,
А роки йдуть у забуття.
Усе цвіте, враз облітає,
Проходить так моє життя.
Душа живе в оці хвилини,
Сумує, плаче і мовчить,
Так часто рветься у простори,
Щоб синь небесну підкорить.
Є час зимі стрічати весну,
І час, коли біжить струмок,
Є час, коли любов не вернеш,
Бо відстаєш на один крок.