Волинь...Чудовий край чарівний,
Де чути голос солов*я.
Проміння сонця світить ясно
Квітками встелена земля.
Шумлять смереки, ліс в задумі,
Широкі стеляться степи
А на край неба темно - сині
Стоять Шевченкові стовпи.
Барвистим променем яскравим
Милується уся земля.
Вкрились ранковою росою
Рівнини, гори і поля.
Де ще знайти цей край жаданий,
Де ще знайти таку красу?
Це золоте проміння в вічність
Та в даль з собою пронесу.
Отож цінуймо, люди, край цей
Він найрідніший нам усім
Його веселий ніжний гомін
У серці вічно пронесім.