Святим і рідним є це слово,
Воно не губиться в віках.
Його дитина завжди чує
У барвінкових, ніжних снах.
Це мама - рідна всім людина,
Яка веде дітей у світ.
І попри бурі і негоди
Долає прикрощі усі.
Хоч сивина криє волосся,
Та в пам*яті моїй завжди
Ота матуся на порозі,
Хочу вернутись я туди.
Моя колиско яворова,
Моя матусе дорога,
Такою тебе прм*ятаю
Я за усе своє життя.
Хоч і мороз упав на коси,
Хоч усмішка в тебе не та.
Зате для мене ти найкраща
Й душею вічно молода.
