І знову війна, і знов боротьба,
Нічого не варте людське життя.
І знову в руках стискаєш меча,
І знову у чобіт ховаєш ножа.
І знову цей смуток, знову цей біль,
Не глушить його ніякий вже хміль.
Знову страждання, знов боротьба,
Знову на карті людськеє життя.
Знову бажання це – зникнути, вмерти,
Знову богам вибирається жертва.
Знову обов'язок кличе повстати,
Знову рука піднеслась чиїсь кістки поламати.
Знову дорога без початку й кінця,
По ній замість себе не відправиш гінця.
Знову цей поклик: жити чи вмерти,
Заради чого готовий зробити ці жертви?
І знову обов'язок кличе вбивати,
Знову потрібно кров проливати.
І знову дружба стоїть над коханням -
Знову жертвуєш своїм бажанням...