Важко писати разом. Не домовившись. Тому вибачте за розміри та інше... Тому й на різних подихах і ударах... Тому й Аритмія...
Разом з N...........
Рухи цих днів - протистояння років...
І погляд твій Весною ходить по землі, -
Здуває з рук усе, що буде потім,
Зображення Тебе лишаючи в Мені...
Скажи, що не боїшся ти мене,
Скажи, що знаєш хто я, як я, де я,
Скажи, що усміхнешся і простиш,
Якщо я тінь на пройдених алеях...
Скажи, що з неба вранці падає роса,
Скажи... Мене, як і її вбиває сонце...
За руку день у день тримають небеса
Ці тіні, що одна з них Ти... Хіба не сон це?
Моє натхнення, мій неспокій і думки
Позбавлені земної суєти...
Як кола на воді від дотику руки...
Цей дотик - Ти одна і тільки Ти...
Придумаю слова і вимовлю під звуки
Кроків твоїх на всіх стежках Землі...
Дотик ожив і простягає сонні руки...
Повітрям йдуть солодкі сни Тобі...
Добраніч... Засинай... І спи сьогодні так,
Як спить мале дитя в своїй колисці,
Якому ангел на чоло поставив знак...
І завтра день прийде в новім намисті !...
2.03.2011р. Corvin
аааааа, "тримай свої руки позаду" - не той вірш через який варто сваритися))) і нема там образ ніяких)
зліва прочитала "сльози весни" і так потрапила на вашу сторінку
Corvin відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00