Добротна збірка законів Мерфі: новини з неба – і ті невтішні,
Таке буває у інтровертів – а надто тих, що віршами грішні:
Таке міфічно-алегоричне (старий сценарій) туманне сяйво -
Із категорій симптоматичних, як абортарій ілюзій зайвих…
Бо часто-густо у лоску-блиску зникають залишки алегорій –
І ти молюском під звичним тиском несеш баласт із чужих історій -
Без сліз, без болю, без анаболій, без дум, без роздумів, інфузорія,
І перетворено Капітолій на лепрозорій ідейно хворих…
Я б заблудилась у закамарках, і щоб нізащо вже не вертаться -
Та якось мусиш тримати марку, носити маску – бо ж репутація…
І трохи прісно, коли не грішно – хоча Всевишньому все ж видніше.
І сам вирішуєш як би ліпше, аби лиш душу не гризли миші…
В кишенях повно дрібних утішень, аби заповнити зайві ніші.
Таке буває у нерозважних – коли не зважишся на розваги,
І до поважних із лав присяжних представиш зважені зауваги,
А їм що пекло, що рай, що НАТО, що політичні антагонізми –
Таке буває, коли магнатам у плани вписані катаклізми…
Аби лиш викинути гранату не надто пізно, не надто пізно…