Намалюй мені долю веселую Своїм поглядом тихим, задуманим. Полюби мене листям і шелестом, Поцілуй своїм серцем і думами. Ти розмову сумну, нерозгадану Загуби у дитячому погляді. Хай далеко із вікон попадає Та печаль іще з раннього молоду.
ID: 250775 Рубрика: Поезія, Лірика дата надходження: 31.03.2011 11:00:15 © дата внесення змiн: 31.03.2011 11:00:15 автор: Не Зірка
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie