Чи варто у нашій реальності жити,
по колу ганяючи власні думки?
Страждати «в реалі», на снах ворожити,
бо майже ніколи не є навпаки?
І кроки робити у світ кольоровий
нестерпно колючих і лагідних снів?
А дням чорно-білим затвердити ролі,
які б керувались банальністю слів?
Будити уяву, ламати свідомість,
крутити думками і мріями теж?
Зустріти нових і пізнати знайомих,
та не руйнувати повітряних веж???
Самі обираємо, як жити далі,
мотаємо долі великі клубки…
Живи уві сні, але краще –«в реалі»,
Бо майже ніколи не є навпаки…
