Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Наталя Данилюк: Приходь в мій дім - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже-дуже вдячна за Ваші привітні відгуки!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ах,Аdele,навіть не знаю,як Вам дякувати за такі прекрасні,захоплені відгуки!..Моя Вам велика подяка за тепло і душевну щирість,з якими Ви завітали на мою сторінку!
Василь Кузан, 04.07.2011 - 15:43
Я ще жива,за білою стіноюСвоїх ілюзій,вигадок і снів... Супер! Так гарно, сильно, вражаюче. Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Рада,що Вам припало до душі! Завжди приємно читати Ваші теплі і добрі коментарі
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за такі гарні слова!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вдячна,що завітали!Завжди буду рада Вам!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Прийдіть,пане Мольфаре,полікуйте мені душу...
Валя Савелюк, 02.07.2011 - 16:39
Боже мій! ЩО ЦЕ У ВАС ЗА НАСТРОЇ! Сподіваюся, це просто поетичну печалинку вам у душу вітром кинуто. От зараз я виберу рядки, ні моменти, які мене у ваших шедеврах так вражають. Дивіться:"А там,надворі,пахне вже весною І цілі юрби радісних дітей Женуть крижини білі за водою, Немов отару спуджених овець!" -- це порівняння одразу ж робить картинку живою, рухливою, і це порівняння -- тільки ваше, тільки ви так бачите весну. Може всі це бачили, але ви про це так легко, як лебединим пухом, пишете... "І бог дощу шумливою ходою Спустився вниз напитися з криниць." -- як на мене, це геніально... Бог дощу... напитися з криниць... "А може ніч наступна-вже остання, Як цвіт бузку на цинковій труні?" -- ... "А може я тебе вже не побачу І цих садів оспівану красу?" -- як просто. Як просто! І яка проста правда.. яка спокійна правда, отже -- мудра... "Торкнись душі,як хвиля берегів!.." -- і одразу ж відчуття берегів,до яких торкається чиста, лагідна, відсторонена хвиля... "Я ще жива,за білою стіною Своїх ілюзій,вигадок і снів..." -- і слава Богу! і прекрасно. І не думайте, що з протилежного боку вашої білої стіни вас приймуть, вам вибачать те, що ви володієте своїм власним і таким тихим і затишним світом. Одразу ж зіткнетеся з зазрощами, а це сила руйнівна. Собі не візьмуть, але зруйнують, щоб не було. Знаємо, вчили. І вчать. Не сумуйте. Не печальтесь. А втім... Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую,Валю,за такі чудові слова!Це трохи давній вірш.Просто були такі настрої А з ким не буває?Іноді ми почуваємось нікому непотрібними,покинутими всіма,от і починаємо побиватись,впадати в паніку...Але це все-скороминуче,мінливе.Вигляне сонце з-за хмар-і на душі одразу посвітлішає...
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за схвальний відгук!
|
|
|