Гнеться гілля з рясним даром літа -
Лаком сяють кульки соковиті,
Навіть листя ягодами вкрите;
Кличе вишня: "Йдіть до мене, діти!"
Назбирали в кошики і відра,
Будуть і варення, і повидло,
І компот, щоб яблучка та грушка,
А дівчаткам - кульчики на вушка!
Пиріжки смачнющі і святкові,
Запашні вареники медові!..
Сонце віддзеркалює блискуче
На бочку червоному цупкому
Дух дитинства.
... Вишні дух докучний,
Як дороговказ веде додому.
2011.
Який добрий-добрий вірш!
Люблю такі! Як і вишеньки!
"А дівчаткам - кульчики на вушка!"
А як же дівчаткам без вишневих кульчиків?
І вареничків з вишеньками вже наварили...
Смачно! І смачного!
Борисовна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
У меня самый яркий запах детства - аромат прабабушкиного вишняка. Как услышу, прям душа туда улетает. А Ваше стихотворение тоже с запахом вишни. Очень красиво.
Борисовна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00