Це навіть не було схоже не естетику....твоя поведінка...знову шукаєш для себе Дон Жуана.Нехай це дивно,але воно так і є.Мріючи про зірку з асфальту,або про той період коли з небу буде витікати річка ,яка буде схожа на водоспад.Залишки снів залишила глуха свідомість.Вона сиділа десь поруч в кількох сантиметрах від твого ілюзорного спрйняття цього клятого світу.Свідомість блукала точніше поринула у небо.Залишок сну.Брудний таксофон.Сон,Будинок.Прокидайся. Доброго ранку