Все тече й міняється з роками:
Ті молились -- ці взяли та й прокляли.
Може, той он безіменний камінь
Також був колись вершиною скали.
Хто там жебонить в траві щедрівки?..
То в`юнИться тонка цівка з джерела.
Може ця ось кришталева цівка
Також витоком Ріки колись була.
Таємниць наповнений по вінця
Келих Істини у плетиві доріг --
Може, згорбленій старенькій жінці
Теж троянди сипали до ніг...
Все тече -- ламаються й канони.
Все підвладне діалектиці життя:
Пишність влади й рубища прокльонів,
Мрії Вічності і Дійсність забуття.
Все тече й міняється з роками.
В тих відмінах незбагненна вища суть.
...Може, той похмурий сірий камінь
Моїм іменем невдовзі
назовуть.
