Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Наталя Данилюк: Ідеш, то йди… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую,Юлечко! Не сумуйте,смуток нехай залишається у вірші.
Михайло Плосковітов, 21.08.2011 - 20:30
ідеш то йди - тримати не посміютікає сонце ген за небокрай то не сльоза скотилася під вії, то двері зачинилися у рай... Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Чуттєво,як завжди!.. Дякую щиро за чудові рядки!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую,Олександре! Приємно читати такий відгук!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Крапля оптимізму на тлі безнадії ніколи не завадить. Рада твоєму візиту!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ну-у-у... змусила ти мене ніяковіти від такої похвали...Ще чого доброго задру носа!.. Рада,що тобі припала до душі ця поезія!
Тетяна Горобець (MERSEDES), 16.08.2011 - 14:26
Ох, як заграли почуття на струнах серця.Так нажаль це знайоме кожному... Ще погляд вселить і надію, Й кохання вселиться у серце І буде голос промовляти Вірю, Підхопить вітер і на крилах понесе це... Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за таку прекрасну чуттєву ілюстрацію і щирий експромт!
Наталка Кольоровісни, 16.08.2011 - 13:41
Моя любов залишилась у квітні,Твоя втекла в холодний листопад. І погляд твій залишив безнадію- Без зайвих слів він все мені сказав. Класно написано! Просто цукерочка з точки зору поезії. Дуже хочу сподіватися, що це просто вірш, а не реальна історія. Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
На щастя,це не моя реальна історія. Але впевнена,що ця тема близька багатьом.Дякую,Наталю,що навідуєтесь на мою сторінку!
Віктор Фінковський, 16.08.2011 - 13:31
Моя любов залишилась у квітні,Твоя втекла в холодний листопад. Lukaro, 16.08.2011 - 13:30
Наче по струнах душі заграли... І моє прощання згадалося... Які ж болючі моменти...
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Прощання завжди болісне і нестерпне... Побільше Вам приємних зустрічей замість прощання!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
О,як не пам'ятати?Один з моїх улюблених! Дякую,Оксанко!
|
|
|