Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Верба Владимир: За незалежність вип*ємо чарчину! - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Д З В О Н А Р, 19.02.2012 - 16:53
Як читач - 5, як поет - 0.Бо не розкрив ти, Володю, суті, що ти хотів сказати. Розікрали! Так, але хто? Клишні правителі та їх поплічники... А твоя позиція, як вільного громадянина своєї держави? Бо читав твою "тоску" по СРСР. Так тоді були молодими, але то не заслуга СРСР. А хто були керманичі? ІНФОРМАЦІЮ ПРО любого з них можна почерпнути з цього же інтернету. А не захотів би ти "відповісти" за свої вірші, як Хвильовий? В 20рр. як Бухарін чи Каменев, як поети пори відродження. В 33рр.як селяни України. Чи в 37рр.як Якір, Тухачевский (вони теж не безгрішні). А як тобі війна, коли тебе погнали б з гвінтівкою і 3 потронами через мінне поле проти танків. Чи ти хотів би лежати за кулеметом в заградотряді і поливати вогнем своїх солдат, які збожеволіли від водовороту німецького вогню і сталі і кинулись назад (і куди їм не сунься всюди їм смерть). А що потім говорила б совість?.. А потім лагеря за те, що ти посмів вижити. А Біломорканал, ГУЛАГи, які плавно перейшли в підняття Цілини, БАМ, Чорнобиль... І в усі часи Ми всі були тягловою скотиною. Та і зараз Вугілля в шахтах, а особливо в копанках добувають одні, а продають другі... Звичайно я різко... та і чому до тебе... А до кого мені звертатись, як не до наділеної розумом зрілої людини. Ну не говорити це жовторотим юнцям, які співають про горілку, наркотики та якби порізати собі вени. Я тебе розумію і в багатьох моментах підтримую. Але хотілось би, щоб шматок ковбаси не закривав об'єктивного кругозору на весь світ... Будьмо - І творчого натхнення Верба Владимир відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже Вам вдячний за високі оцінки, і за те, що Ви краще мене знаєте, що я хотів сказати.Не в моїх звичках вести діалог з особами невідомої статі , віку,імені фамілії і т. д.Але тут дістали.А тепер по черзі: Ваш 0 мені як поетові ніякою мірою мене не чіпає, оскільки я дійсно не поет, я машиніст в минулому і все життя писав тільки журналі технічного стану локомотива.в відношенні Тоски як ви висловились по СРСР там достатньо коментарів .Щодо відповідальності.Під всим що я написав нацьому сайті і де інде стоїть моє прізвище та ім*я і за все я несу відповідальність на відміну від деяких , які навіть некролог підписують не скидаючи маски( вважай уникаючи відповідальності) Цьому мене навчили мої батьки,яких небуло кому учити, так як дідів Ще до війни порозстрілювали .А батьковому батькові (пощастило) мати два смертельні вироки 1 восени 32 за те що не вивіз хліб із села Кохівка Троїцького району Одеської обл.2 в 37...Про це ви теж знаєте краще мене незважаючи на те що Львів був у той час за межами України...В війну у мої прабабабушки Марії Мацак на фронт пішло 6 синів 4 зятя і чоловік Ілько. Вернувся один Степан на одній нозі. А десятеро загинули, в тім числі один від кулі "повстанців" і про це ви краще мене знєте.Стосовно Тяглової скотини . Все життя тягав поїзди і не жалкую .Щодо жовторотих. так це те що ми залишим після себе і за них треба боротись... Шматочок ковбаси, хліба в нашому житті то не остання річ, і не дарма мудрі люди кажуть:-Хліб до всього голова. У нас це знають не з книжки чи газети в сусідній кімнаті батько 30го року який пережив дві голодовки, а не голодомори.Це він так каже, але Ви краще знаєте. Успіхів у творчоті.
Наталя Данилюк, 23.08.2011 - 23:04
Гірко...Але як,на жаль,правдиво... Сьогодні теж розмірковую цілий день над нашою долею в нашій же Незалежній Україні.Не такого ми прагнули життя,здобуваючи омріяну незалежність...
|
|
|